Програма розвитку бджолярства на 2017-2020 роки

Програми, пропозиції, обговорення
Відповісти
DIM
Повідомлень: 6
З нами з: 31 січня 2018, 01:30
Місце перебування: Броди
Кількість бджолосімей: 250
З бджолами з: 0- 0-1972
Подякували: 1 раз

Програма розвитку бджолярства на 2017-2020 роки

Повідомлення DIM » 04 грудня 2018, 08:30

ПРОГРАМА РОЗВИТКУ БДЖОЛЯРСТВА У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
НА 2017- 2022 РОКИ.
1. Сучасний стан галузі бджолярства у Львівській області
Львівська область традиційно , у зв’язку з особливими природньо –кліматичними умовами , не була медопродуктивною, а носила характер медово-запилювальний та репродукційний.
Бджоли з Львівщини розповсюджувалися на схід України , де наявна хороша медозбір на база, та по всій території колишнього СРСР. Традиційно до 50 % відсотків доходу наших місцевих пасік формувалося за рахунок продажу бджоло пакетів, які реалізовувалися по території колишнього СРСР та України. За рахунок оригінальної місцевої карпатської популяції медоносної бджоли , яка характеризується більшою працездатністю, миролюбністю, медпродуктивністю , бджільництво Львівщини перебувало далеко не останньому місці в Україні, за обсягами виробництва пакетів бджіл та плідних маток. Для відновлення цього потенціалу у Львівщині збережена практично вся інфраструктура та досвід, зокрема реалізації поза межі України,в тому числі за межі території України, РФ, Республіки Польща та Словаччини. По кількості проданих бджолопакетів Львівщина завжди займала чільне місце. Так зокрема у 2012 році лише одним ТзОВ “Український мед” було реалізовано до РФ 6750 бджолопакетів.
Варто зауважити , що в такій далеко не медовій област,і у нас є пасіки з чисельністю до 300 бджолородин, одна чисельністю 500 , більше 30-ти чисельністю 150-250, до сотні які нараховують близько 100 сімей. Порядка 500 пасік кількістю 50-60 сімей. А решта це дрібні товаровиробники які мають свої господарства практично в кожному селі , де їхні бджоли запилюють довколишні сади, городину та інші технічні промислові комахозапильні культури.
У зв’язку з втратою колишнього ринку збуту - СРСР , і зокрема Росії ї, єдиним вектором цього основного напрямку реалізації бджолопакетів, а отже і отримання дохідності, як порятунку галузі на Львівщині, залишається ринок сходу України та ЄС, куди зокрема зусиллями Спілки Пасічників Львівщини ведеться відповідна робота. Станом на сьогоднішній день , зокрема, при спільних з державними органами діях ми ініціюємо зі сторони України зміни щодо регламентів ЄС( зокрема після переговорів з профільними спеціалістами що формують законодавчу базу ЄС), згідно котрих експорт бджолопакетів наразі нам до ЄС закритий, але мав місце до входження колишніх держав так званого соціалістичного блоку до ЄС. Однією з причин які унеможливлюють цей вектор є серйозна регламентація зі сторони ЄС вимог щодо якості та сертифікації породності бджіл зі сторони України. Цією важливою роботою саме зараз займається спільно з кращими науковцями Європи створена два роки тому ГО Об’єднання матководів України.
Завдяки розпочатій роботі ГО ОМУ займається дослідженням аборигенних місцевих популяцій бджіл згідно рекомендацій європейських вчених. Заплановано створити на території області 5 ізольованих пасік – пунктів контрольованого спарювання маток та збереження відселекціонованих аборигенних сімей.
Селекція в бджільництві
Мета і завдання селекційної роботи.
Селекційна робота має винятково важливе значення для збільшення продуктивності пасіки, підвищення зимостійкості та інших корисних властивостей бджіл, ефективного запилення ентомофільних сільськогосподарських культур.
Проведенню селекційної роботи сприяє спеціалізація і концентрація галузі — створення спеціалізованих з виведення племінних маток бджолорозплідницьких господарств.
У бджільництві виведенням великої кількості бджолиних маток селекційних ліній за 1—2 пасічні сезони продуктивність-пасік підвищують на 20— 30 % , а в наступні 3—4 роки — у 2—3 рази.
Інтенсифікація виробництва зумовлює певні вимоги до селекції бджіл: підвищення зимостійкості порід і ліній, зменшення витрат кормів взимку, пристосування бджіл до стресових явищ, які неминучі при промислових технологіях виробництва продукції бджільництва. На Львівщині зареєстроване лише одне !!!! племінне господарство. При тому що в області зареєстровано та успішно діє ГО Обєднання матководів України, в складі якого більше 70 кваліфікованих спеціалістів та бджолярів - селекціонери.
Методи селекції у бджільництві.
Властивості бджіл у бджільництві поліпшують такими методами: масовою селекцією, індивідуальною селекцією з оцінкою маток за потомством і схрещуванням порід (гібридизацією).
Масову селекцію провадять з чистопородними бджолами. Застосування її дає змогу з року в рік підвищувати продуктивність бджолиних сімей. У бджолопідприємствах і на бджолофермах для проведення селекційної роботи виділяють окрему племінну пасіку. З цієї пасіки племінними матками забезпечують всі сім'ї цього господарства і виводять їх для реалізації. На товарних пасіках масову селекцію провадять у всіх бджолиних сім'ях. При цьому найбільш продуктивні виділяють як племінне ядро пасіки.
При організації масової селекції вивчають місцеві кліматичні і медозбірні умови, визначають відповідність породи, яку розводять, даному типу взятку, ведуть належний виробничо-контрольний і племінний облік, визначають критерії для оцінки (бонітування) бджолиних сімей. Якщо порода не відповідає вимогам або на пасіці використовують помісних бджіл, завозять нові чистопородні сімї і з ними , провадять масову селекцію.
Бджолині сім'ї при масовій селекції за матеріалами бонітування, поділяють на 3 групи. У першу групу — племінне ядро— виділяють 10—15 % найбільш продуктивних з іншими позитивними якостями бджолиних сімей, в другу — 70—80 % сімей (користувальна група), у третю — 10—15 % сімей (для вибраковування). Якщо в процесі виробництва деякі раніше виділені як племінне ядро сім'ї не відповідатимуть встановленим для цієї групи вимогам, то їх переводять у другу групу або вибраковують.
Сім'ї першої групи використовують для формування нових сімей, відводків для свого господарства або бджолопакетів для реалізації та обміну з іншою пасікою, для виведення бджолиних маток; сім'ї другої групи (користувальної) — для виробництва меду та іншої продукції та для запилення ентомофільних сільськогосподарських культур; сім'ї третьої (непродуктивні) вибраковують, замінюючи їх сім'ями, сформованими від першої або від другої групи сімей.
Щоб запобігти інбридингу, в племінному ядрі тримають сім'ї 2—3 неспоріднених ліній. Для цього через кожні 3—4 роки племінне ядро пасіки поповнюють завезеними 5—10 племінними сім'ями, відводками, бджолопакетами або бджолиними матками з найбільш продуктивних передових пасік або бджолорозплідників області, які знаходяться не ближче ніж за 25—30 км і на яких розводять чистопорідних бджіл. Цим пасікам продають власних племінних маток або обмінюються з ними матками. Селекційну роботу масовим методом слід провадити і на пасіках сусідніх господарств в радіусі 12—15 км.
Масова селекція ефективна, коли бджолиним сім'ям створюють оптимальні умови для виявлення ними господарсько-корисних властивостей: забезпечують кормами, стільниками та джерелами медозбору.
Індивідуальна селекція з перевіркою маток за потомством.
Цим методом селекційно-племінну роботу провадять з певною породою бджіл. Насамперед виявляють сім'ї-рекордистки, і чим більше їх буде виявлено на пасіках, тим вірогідніше, що серед них буде і сім'я-поліпшувачка. Бджіл і бджолиних маток найбільш продуктивних сімей з рекордисток оцінюють за фенотипом — відповідністю даній породі (довжина хоботка, ширина третього тергіта, кубітальний індекс, колір хітинового покриву, зокрема 3 черевних кілець). При цьому беруть до уваги і походження матки.
Із загальної кількості відібраних сімей виділяють 3—6 сімей-рекордисток. У кожній з них виводять маток-дочок — 30—75 шт. Чим більше їх виводять, тим точніша оцінка. Неплідних маток спаровують на ізольованому від інших пасік пункті (на відстані 6—7 км), трутнів виводять у 5—10 сім'ях. На другий рік після підсаджування маток у сім'ї по групах маток порівнюють за продуктивністю між собою і з контрольною групою із звичайними матками, виявляючи маток-поліпшувачок. Серед них 2—3 можуть стати і родоначальницями ліній.
Індивідуальну селекцію провадять з метою підвищення медопродуктивності бджолиних сімей. Для цього відбирають сім'ї, бджоли яких не лише збирають багато нектару, а й передають цю здатність у спадок маткам-дочкам, а останні — маткам-внучкам. Медозбір сім'ї великою мірою залежить від кількості бджіл у ній, що в свою чергу залежить від відкладання яєць маткою.
Висока несучість бджолиних маток пов'язана з кількістю яйцевих трубок. Чим їх більше, тим вища несучість. Матки однієї і тієї ж карпатської породи відкладають в червні за добу 1200 і 2400 яєць, або більше в два рази. Чим більше відкладено маткою яєць, тим більше виведеться бджіл. Якщо вони матимуть властивість більше збирати нектару, ніж бджоли інших маток, то в результаті в таких сім'ях підвищиться медозбір.
За відібраною найбільш продуктивною сім'єю з маткою-поліпшувачкою спостерігають протягом кількох років, ведуть індивідуальний облік, створюють умови для виявлення корисних властивостей. Якщо сім'я відповідає встановленим для її оцінки критеріям, від неї виводять маток-дочок, а від найкращої дочки — маток-внучок. Маток підсаджують у сім'ї і перевіряють на несучість. Якщо висока несучість передалась внучкам з усіма іншими ознаками, то від матки — родоначальниці лінії — виводять якнайбільше маток і реалізують їх в першу чергу на бджолорозплідники і районні племінні пасіки для репродукції. Матку-родоначальницю тримають протягом 4—5 років, щороку виводячи від неї максимальну кількість племінних маток.
Розширення ареалу пошуку сімей-рекордисток дає змогу виявити і кращих за несучістю маток, які успадковують цю властивість. При цьому суворо перевіряють відповідність показників матки встановленим вимогам і бракують тих, які хоча б найменшою мірою погіршують раніше набуті властивості.
Індивідуальну селекцію з перевіркою маток за спадковістю в науково-дослідних закладах ведуть досвідчені спеціалісти-селекціонери. Спеціально з цією метою створюють добре обладнані селекційні лабораторії з пасіками для випробування за спадковістю дочок, внучок і правнучок родоначальниць ліній бджолиних маток.
У селекційно-племінній роботі велике значення має лінійна селекція, при якій відпадає потреба у відшукуванні серед великої кількості бджолиних сімей маток-рекордисток, а потім маток-поліпшувачок. Лінійну селекцію провадять з уже відселекціонованими протягом тривалого часу лініями маток. Одержаний племінний матеріал випробовують у різних кліматичних, медозбірних і господарських умовах. У репродукцію передають маток лише тих селекційних ліній, бджоли яких одержали найбільше балів при випробуванні за потомством в різних умовах.
На Львівщині відселекціоновано дві лінії карпатських високопродуктивних, зимостійких і миролюбних бджіл , які дістали назву «Подолянка », та « Галичанка»; При проведенні селекційної роботи слід брати до уваги біологічні особливості бджолиної сім'ї, передусім те, що функцію розмноження виконує бджолина матка і лише через неї успадковуються екстер'єрні, біологічні і господарсько-корисні ознаки бджіл; трутні в складі бджолиної сім'ї живуть лише влітку; у бджіл має місце партеногенез, при якому батьківські особини (трутні) виводяться з незапліднених яєць.
Проте деякі біологічні особливості дають змогу провадити цілеспрямовану селекційну роботу з бджолами, з використанням екстер'єрних ознак, біологічних і господарсько-корисних властивостей сімей, скороспілості і плодючості маток. Кількісні і якісні показники через маток можуть успадковуватися і повторюватись у потомстві в певному співвідношенні. Тому в основі селекційної роботи лежить спадкова (генотипна) і неспадкова (фенотипна) мінливість.
Цілеспрямована селекційна робота в бджільництві є важливим резервом підвищення продуктивності пасік, збільшення бджолосімей та їх господарсько корисних характеристик, залучення громадян до зайнятості .
Основними завданнями селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва є :
– збереження генофонду районованої популяції медоносних бджіл – карпатської ;
– організація пасік -заказників для збереження генофонду та репродукторів чистопородних маток та бджіл;
– поліпшення племінних якостей бджолиних сімей відповідно до конкретних кліматичних умов та з урахуванням кормової бази;
– виведення нових типів та ліній бджіл, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей.
Координація селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва здійснюється Національним науковим центром ,,Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича” та ГО Обєднання матководів Украхни , з подальшим підключенням до селекційного процесу суб’єктів племінної справи.
Умови для проведення селекційної роботи.
Вченими (Г.А.Аветисяном, Г.П.Тарановим) встановлено біологічну цілісність бджолиної сім'ї, яка складається з кількох десятків тисяч бджіл, матки, а влітку ще й з кількох тисяч трутнів. Властивості бджолиної сім'ї успадковуються сформованою від неї новою сім'єю. При цьому велике значення має спрямований вплив умов утримання й годівлі, зокрема розплоду, на розвиток особин. Тому для успішного проведення селекційної роботи необхідно дібрати вихідний матеріал і постійно створювати бджолиним сім'ям відповідні умови утримання. Для добору вихідного матеріалу провадять аналітичну селекцію з оцінкою маток за спадковістю.
Оптимальні умови утримання створюють для племінних пасік, а на товарних — для племінного ядра: сім'ї забезпечують великими запасами кормів, джерелами медозборів, утримують у великих за об'ємом вуликах, ведуть належний виробничо-контрольний і племінний облік з використанням електронно-обчислювальної техніки. На племінній пасіці і в племінному ядрі вживають заходів до того, щоб запобігти природному роїнню бджіл, отруєнню їх пестицидами, здійснюють санітарно-профілактичні заходи згідно з ветеринарною інструкцією, застосовують одну систему догляду, використовують один тип взятку. Бджолиних маток виводять у високопродуктивних материнських сім'ях з яєць, відкладених племінними матками. Одночасно в найбільш продуктивних сім'ях виводять трутнів, роблячи все, щоб запобігти можливому спорідненому розведенню.
В області, для успіху в напрямку племінної роботи, необхідно створити пасіки репродуктори, які зможуть вести планову племінну роботу з місцевими популяціями бджіл, розмножувати чистопородний племінний матеріал, та забезпечити ним місцеві пасіки товарного напрямку.
Необхідно також відновити роботу племінних пасік завдяки котрим плануємо в короткий час приступити до заміни непродуктивних сімей області шляхом продажу бджоло- пакетів та бджоломаток, всім пасікам області , для того щоб як в найкоротший термін забезпечити пасічників області чистопородним матеріалом та провести сертифікацію зі сторони ЄС, для можливого експорту сімей та бджолопакетів до країн ЄС. Для цього сертифіковану для цих потреб територію СОК “Карпатський мед” облаштувати під так званий ветеринарний відстійник.
Апітерапія
Апітерапія — це метод лікування бджолиними продуктами. Лікувати ними можна одну або кілька хвороб. Назва походить від латинського слова apis — «бджола». Цей метод давно вже визнаний в усьому світі. Апітерапія ставиться до традиційних природніх методів лікування, від яких іноді відмахуються нинішні лікарі, що опираються на принципи лікування суперсучасною фармацевтикою, заснованої на досягненнях біохімічної науки.
апітерапія (лат. apis - бджола) - це використання продуктів бджільництва в лікувальних і профілактичних цілях. До продуктів бджільництва відносяться бджолина отрута, прополіс, бджолиний мед, маточне молочко, пилок, перга, бджолиний віск. Вони застосовуються в натуральному вигляді або в сумішах, а також у вигляді лікарських препаратів.
використання продуктів бджільництва, в тому числі отрути бджіл (лікування укусами бджіл), для оздоровлення організму. До революції мед в Росії був офіційно визнаним ліками, так приїхав на виклик лікар, міг призначити мед від головного болю або від нежиті. Продукти бджільництва позитивно впливають на весь організм людини, зміцнюючи його імунну систему. Маточне молочко, прополіс, квітковий пилок, бджолину отруту містять в собі, майже всі відомі вітаміни і багато мінеральних речовин. Противірусні, протимікробні, імуностимулюючі, радіопротекторні та антигіпоксичні якості продуктів бджільництва широко використовуються в сучасній медицині (кардіологія, педіатрія, стоматологія та ін)
За своєю медико-біологічної суті бджолу можна представити у вигляді одноразового шприца, наповненого унікальним ліками, що не має аналогів за своїм лікувальним потенціалом.
З укусом бджоли в організм потрапляє маленька доза досить складного за хімічним складом (50 різних речовин) бджолиної отрути.
Однак основне завдання при лікуванні пчелоужаливание покладається на пептиди – сполуки, що складаються із залишків однієї або декількох амінокислот. Пептид меліттін знімає запалення і вбиває різні хвороботворні бактерії. Адолапін знеболює більш ефективно, ніж опій і аспірин, разом узяті. Апамін тонізує нервову систему, а кардіопептід стабілізує серцево-судинну.
Бджолина отрута складно назвати ліками в звичному розумінні цього слова. По-перше, це натуральний засіб, в якому немає барвників, добавок та інших хімічних компонентів. По-друге, він приносить тільки користь, на відміну від будь-яких препаратів, які мають масу побічних дій.
Ніяка "хімія" не замінить природне лікувальну силу. По-третє, бджолина отрута діє на причину хронічних захворювань, а не на їх прояви (симптоми), активуючи фізіологічні процеси в організмі. Саме за рахунок цього вдається досягти повного лікування.
Бджолина отрута є дуже потужним каталізатором майже всіх фізіологічних процесів в організмі, атакуючим безпосередньо джерело хвороби.
Бджолина отрута активізує діяльність як центральної, так і периферичної нервової системи, стимулює роботу серцевого м’яза, зменшує кількість холестерину в крові. Знижує артеріальний тиск. Розширює судини головного мозку і серця.
Він позитивно впливає на кровотворні органи, плазму крові та її склад, розріджуючи, омолоджуючи кров, зміцнюючи стінки судин, що з успіхом застосовується для лікування тромбофлебіту, варикозного розширення вен. При цьому варикозні вузли вдається вилікувати без оперативного втручання.
Бджолина отрута регулює роботу залоз внутрішньої секреції: гіпофіза, наднирників, щитоподібної, підшлункової, статевих залоз.
Це властивість бджолиної отрути застосовується при лікуванні цілого ряду гормонозалежних форм захворювань, коли власна ендокринна система вже ослаблена прийомом синтетичних гормонів, наприклад, при тривалому лікуванні бронхіальної астми, псоріазу, системний червоний вовчак, артритів, екземи, імпотенції.
При лікуванні бджолами зникають гострі болі при остеохондрозі, артрозах і відновлюється повна амплітуда рухів, рухливість у хребті і суглобах.
Апітерапія може використовуватися при лікуванні постінсультних станів, гіпертонічної хвороби. Бджолина отрута відновлює втрачену чутливість тканин і м’язову силу, стійкорозширюючи кровоносні судини, покращує кровотік в уражених органах.
Останні дослідження виявили блокує руйнівну дію бджолиної отрути на пухлинні клітини, що може дозволити надалі застосувати апітерапію в лікуванні онкологічних хворих.
Серед інших захворювань, де бджолина отрута дає ефект, це, звичайно, хвороба Паркінсона, оскільки бджолина отрута стимулює додаткову вироблення дофаміну і ще містить його, що дозволяє компенсувати дефіцит цього ферменту, а значить, призупиняє прогресування захворювання.
Дитячий церебральний параліч сьогодні можна вже лікувати, а не тільки займатися реабілітацією завдяки окремим фракціям бджолиної отрути, які здатні відновлювати як фізичні, так і психічні функції.
Зважаючи на той факт, що Львівщина володіє великим природним потенціалом для санаторно-курортного лікування та оздоровлення населення, рекреаційними територіями, мінеральними водами і лікувальними грязями, необхідно скоординувати інтереси пасічницької спільноти з закладами лікувально оздоровчими. З метою більш широкого використання апітерапії сприяти пасічникам що практикують виробництво апітерапевтичної продукції ( прополіс, гомогенат )маточне молочко ,сон на вуликах іт.д. у реалізації та використання апітерапії, розробити Програму співпраці лікувально –оздоровчих закладів з практикуючими пасічниками.
Технологічне забезпечення бджільництва
”Через 4 роки після загибелі останньої бджоли на Земній кулі, загинуть і люди”. Дане передбачення приписують А. Ейнштейнові. За 2007 - 2008 рр. в США і в країнах Європи загинуло від 20 до 80% бджолиних сімей. Сьогодні дана проблема торкнулася Росії і країн Азії. На думку учених гаданими причинами трагедії можуть бути погана екологічна ситуація, скорочення кількості медоносів, вживання хімікатів при виробництві продуктів харчування, хвороби бджіл і загальне ослаблення імунітету бджолиних сімей. Для об'єднання зусиль небайдужої громадськості в справі захисту бджіл, в червні 2009 року в Німеччині був зареєстрований Всесвітній Фонд захисту бджіл – World Save Bee Fund e.v., метою якого є запобігання загибелі бджіл і збереження світового екологічного балансу природи.
Розвиток галузі бджільництва залежить від виконання заходів щодо підвищення ефективності виробництва. Усі заходи по ефективному розвитку бджільництва можна згрупувати:
Стосуються підвищення ефективності виробництва та становлять основу розвитку галузі, об’єднують в собі основні заходи технологічного та організаційно - економічного характеру.
До технологічних слід віднести - утримання бджолосімей в двохкорпусних стандартних вуликах, виготовлених за новітніми технологіями; формування сильних сімей з високими породними задатками та продуктивністю; заміна бджолиних маток молодими з високопродуктивними задатками та чистотою батьківської лінії; груповий метод догляду; кочівля пасік на період медозбору.
Організаційні в свою чергу передбачають утримання пасік на промисловій основі; оновлення матеріально- технічної бази; створення умов для підвищення продуктивності праці пасічників; механізація виробничих процесів; прискорення терміну окупності інвестованого капіталу.
В області утримання бджіл відбувається у застарілих системах вуликів-лежаків, відсутня механізація на пасіках. Матеріально технічна база застаріла та вимагає оновлення. Через брак коштів, пасічники не мають можливості оновити матеріально технічну базу , що в свою чергу гальмує розвиток галузі бджолярства в цілому.
Вирішити цю проблему можна шляхом часткової компенсації вартості реманенту та обладнання за кошти обласного бюджету.
Наукове забезпечення галузі та підготовка кадрів
На разі доволі велика кількість людей виявляє бажання освоїти професію пасічника, чи то просто завести невелику пасіку у себе на присадибі. Деякі люди не можуть знайти по сусідству досвідченого пасічника який би їх міг навчити пасічникуванню і виникає питання де можна отримати знання щодо бджільництва, пасічникування.
На сході Україні є навчальні заклади які проводять навчальні курси по бджільництву та семінари на тему пасічникування. Зазвичай такі курси проводяться в міжсезоння, восени, взимку чи на весні.
Навчальні курси по бджільництву дають змогу пасічнику початківцю отримати базові знання щодо пасічникування, поспілкуватись з колегами, почути нову інформацію на тему бджільництва .На таких курсах також можуть бути присутні і досвідчені пасічники зі стажем, які намагаються не відставати від часу та поліпшувати свою кваліфікацію.
У Львівській області необхідно запровадити проведення навчальних курсів для пасічників . Відновити роботу кафедри бджільництва у Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, запровадити навчання за спеціальністю бджоляр у ДНЗ Львівщини.
Основні напрями наукових розробок – селекційно–племінна робота з породами бджіл, технологія виробництва продуктів бджільництва, апітерапія, ветеринарне забезпечення.
Керівництву ОДА спільно з Громадськими організаціями здійснювати моніторинг підготовки пасічницьких кадрів, сприяти організації таких вишколів та курсів підвищення кваліфікації.
Шляхи сприяння розвитку галузі
Галузь може розвиватися за постійної ,дієвої підтримки з боку держави. Удосконалення державної підтримки щодо розвитку пасік:
– виділення державних дотацій повинно здійснюватись для пасік, шо мають не менше 20 і більше бджолиних сімей;
– сума коштів повинна бути диференційованою залежно від виду придбаної продукції , компенсація за придбану(продану ) племінну матку 50%, племінний пакет -70% ;
– кошти на розвиток бджолярських господарств . Вказані кошти можуть розподілятися наступним чином: 50% – для механізації трудоємких процесів (придбання обладнання з відкачування меду та фасування продуктів бджільництва); 50% – для виробництва племінних бджолиних маток; 50% – для забезпечення якості продукції і в т.ч. для створення спеціалізованих лабораторій племінних пасік ; 20% – для покращення транспортного обслуговування ( спеціалізованих причепів для перевезення та кочівлі бджіл);.
Підвищення рівня ефективності використання бджолорзапиленя:
– враховуючи досвід багатьох країн світу, де прибуток бджільництва від запилення складає 90% всіх прибутків, необхідно передбачити механізм відрахувань (в розмірі 2-3%) із галузі рослинництва на розвиток галузі бджільництва за рахунок прибутку, отриманого від підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарських рослин завдяки їх запиленню бджолами. Необхідно також законодавчо закріпити методику розрахунку орендної плати за бджолозапилення.
Підвищення рівня селекційно-племінної роботи:
– забезпечення дотримання Плану породного районування бджіл України:
– забезпечення належної діяльності суб‘єктів племінної справи у бджільництві щодо дотримання охоронних зон та чистопородності племінного матеріалу: моніторинг породовизначальних ознак бджіл на всіх стадіях діяльності плембджолорозплідників та племпасік та розробка селекційно – племінних програм;
– нормативно-правове закріплення відповідного Положення щодо фінансування з питань співпраці з суб‘єктами племінної справи у бджільництві в розмірі 20 % від державної фінансової дотації виділеної для селекційно-племінної роботи для конкретного господарства.
Важливим напрямком , є допомога в реалізації меду, виробленого господарствами наших пасічників. Не секрет , що собівартість і відповідно ціна соняшникового меду, яким завалений ринок нашої області, не є якісним по різним причинам як через монофлорність так і через ГМО забрудненість цієї культури.
Вважаємо за доцільне, організувати заготівлю, аналіз, медової продукції членів створеної ГО Пасічницьких Організацій Львівщини , яка повинна об’єднати всі громадські організації галузі бджільництва, які зареєстровані в області та впровадити вперше в Україні Програму , яка вже на часі , про забезпечення дошкільних установ та початкових класів області перевіреним медом дозованими порціями.



DIM
Повідомлень: 6
З нами з: 31 січня 2018, 01:30
Місце перебування: Броди
Кількість бджолосімей: 250
З бджолами з: 0- 0-1972
Подякували: 1 раз

Програма розвитку бджолярства на 2017-2020 роки

Повідомлення DIM » 04 грудня 2018, 08:33

запрошую всіх бажаючих до предметної дискусії. Кожен має право внести свої пропозиції , при умові що сам готовий взяти участь у реалізації своїх пропозицій.

Відповісти